Корчма з села Верхній Бистрий Міжгірського району Історична довідка Корчма з села Верхнього Бистрого, яка експонується в музеї, побудована у 60-х роках ХІХ ст. Вона двічі переносилась. Спочатку з старої забудови села над річкою на місце, де пролягла нова дорога з Вишівського перевалу на Міжгір’я і далі на Хуст. З появою тут інших корчм створився лихварський центр Верхнього Бистрого. У селі крім офіційних, що мали дозвіл-патент, були і так звані «сліпі корчми» (трафійки), які не мали такого дозволу на продаж напоїв. У 1977 р. корчму перевезли у музей. Зруб, перекриття і дах зведені з використанням традиційних місцевих будівельних прийомів. Однак розмірами та плануванням корчма дещо відрізняється від селянських хат. Зруб корчми складений з смерекових колод, з’єднаних на кутах у замки («канюки»). Підвалина (трам) зрубу встановлена на невисокому кам’яному фундаменті. Дах високий, чотирисхилий, вкритий дранкою. У ньому зроблені напівкруглі отвори – димними. Будова має великий винос даху. Широке піддашшя добре захищає стіни від опадів.

Садиба з села Ракошино Мукачівського району Історична довідка Хата представляє житло селянина-середняка, що характерне для народного будівництва населення у долині р. Латориці. Хата побудована у 1869 р. , про що свідчить вирізьблений напис на сволоку у кімнаті-світлиці. Належала селянину Ю. Ю. Коцибану . У 1969 р. була перевезена і встановлена на території музею. Хата рублена з дерева, уздовж фасадної та торцевої стін влаштована напіввідкрита галерея («торнац»), нижня частина якої обшита дошками і декорована прорізною різьбою. Дах двосхилий з усіченими фронтонами, оздобленими різьбою у вигляді зірочок та місяця. Планування житла тридільне (світлиця, сіни та житлова кімната), що було характерним для забудови житла українців другої половини ХІХ ст. На подвір’ї садиби встановлені також і господарські будівлі: хлів та стодола під спільним дахом, кіш («кошниця») для кукурудзи та голуб’ятник на високих ніжках.

Водяний млин із села Колочава Міжгірського району Історична довідка Крім зразків жител в нашому музеї представлені зразки технічних споруд, що побутували на Закарпатті в минулому: млин, ступа-сукновальня, валило. Традиційною для закарпатського села ХІХ – початку ХХ ст. була будова млина, що складалася з приміщення для механізму і невеличкої кімнатки, яка слугувала тимчасовим притулком для мельника і селян, які привозили зерно. Млин, що представлений в музейній експозиції, перевезений до в 1967 р. Розміри млина в середньому становили 4×8 м2. Робоче приміщення займало дві третини площі будови. В ньому були наскрізні двері: в одні заносили зерно, а в інші виносили готову продукцію – муку. Зазвичай млини ставили поблизу річки або потоку. Спеціальним каналом («розтокою», «млиновицею») воду з річки підводили до млина. Крім приміщення з механізмом у млині була й невеличка жила кімната, в якій міг жити млинар або зупинялися на нічліг люди, очікуючи своєї черги.

Хата із селища Ясіня (присілок Кевелів) Рахівського району Історична довідка Хата із селища Ясіня – взірець житлового будівництва і побутової культури гуцула-бідняка, є найдавнішою в експозиції музею (побудована в середині ХVІІІ ст. ). Її двічі переносили з одного місця на інше, про що свідчать дати 1814 і 1865 рр., вирізьблені на зрубі фасадної стіни між вікнами. У 20-40 рр. ХХ ст. загальний зовнішній вигляд дому був дещо змінений: реконструйовано піч, прорубано вікно в коморі, а вікна у кімнатах збільшені у розмірах. У музей будинок перевезений і встановлений в 1973 р. , де і знайшов своє останнє і постійне пристанище. Споруда закуплена від Василини Погуляк . Хата за площею одна з найменших у музеї, але своїм зовнішнім виглядом справляє враження надійної, міцної оселі, яка прослужила не одному поколінню людей. Стіни хати зведені зрубною технікою з чотирьох масивних ясенових напівколод, що в діаметрі сягають 50-60 см. У плані будівля тридільна (хата-сіни-комора), напівкурна з виведенням диму у сіни через чотиригранну трубу, сплетену з пруття і обмазану глиною. Let’s Work Together 500 Terry Francine Street San Francisco, CA 94158 E-Mail: info@mysite.com Tel: 123-456-7890 First Name Last Name Email Message Thanks for submitting! Send

Садиба з села Довге Іршавського району Історична довідка Хата відтворює рівень народного будівництва другої половини ХІХ ст. і є типовою для населення долини верхньої течії річки Боржави. Хата тридільна, складається з кімнати, сіней та комори. У музей перевезена в 1969 р. Належала селянину Г. В. Ковачу . Експозиція у сінях відтворює гончарне ремесло, що набуло значного поширення у ХІХ – на початку ХХ ст. Тут можна побачити гончарний круг та інші знаряддя праці гончара – дерев’яний ніж («фокийш») для загладжування зовнішньої сторони виробів, шмат шкіри («слизька») для вигладжування вінців, дротик («друт») для зрізування виробів з гончарного круга, писак, яким розписували вироби. На подвір’ї біля хати знаходиться гончарна піч для випалювання виробів з глини.

Хата із села Вишково Хустського району Історична довідка Хата із села Вишково представляє один із типів народного житла угорського населення Закарпаття. Побудована в 1879 р. , про що свідчить вирізьблений надпис на центральному сволокові («мештергеренді»). У музей хату перевезено в 1970 р. Належала вона селянину Й. Ернею . Своєрідним є планування хати. Спочатку вона складалась з трьох частин: кімната - сіни - комора. У 20-ті рр. ХХ ст. за рахунок частини галереї виноситься вперед стіна кімнати (вона утворилась з комори), а в результаті перегородки в задній частині виділяється комірчина. Інша кімната перетворилась у святкову. Сіни беруть на себе функцію кухні, а потім взагалі перетворюються на неї. З одного боку хати, під комірчиною, влаштовано пивницю для зберігання фруктів, овочів, вина. З цього боку виведений високий фундамент, що значною мірою змінював зовнішній вигляд хати.

Хата із села Середнє Водяне Рахівського району Історична довідка Хата із села Середнє Водяне презентує типове житло селянина середнього достатку кінця ХІХ – першої половини ХХ ст., поширене серед румунського населення краю, яке складається із святкової кімнати, сіней та житлової кімнати. На подвір’я румунської хати потрапляємо через монументальний в’їзд, що складається з двох частин: дощатої хвіртки для проходу та широких воріт для возів. У верхній частині хвіртка декорована прорізною різьбою та вирізьбленою датою, що вказує рік зведення воріт (1946 р.) . Подібні типи воріт широко застосовувались на Закарпатті й були яскравою окрасою вулиць. Хата побудована у 1928 р. У музей хату перевезено в 1969 р. Належала селянину Ю. Д. Дану . Вхід до хати з головного фасаду, спочатку потрапляємо в сіни, а звідси – у житлові приміщення. Пізніше певних змін зазнали двері та вікна. У 30-х роках ХХ ст. відбувся процес внутрішньої перебудови приміщень. Зокрема, відбувається зміна їх функціонального призначення: піч розміщена в сінях, які суміщають уже і функції кухні, комора перетворена у друге житлове приміщення, а в обох кімнатах встановлені муровані з цегли невеликі печі, верхню частину яких становить плита для приготування їжі.

Хата з села Стеблівка Хустського району Історична довідка Хата представляє один із типів народного житла, який побутував на півдні Хустського та Тячівського районів. Споруда побудована наприкінці ХІХ ст. У музей перевезена в 1969 р. Належала селянину Ю. В. Кадару . Будівля представляє взірець єдиного дводільного житла в музейній експозиції. Її особливістю є те, що обидві кімнати ізольовані між собою і в кожну з них веде окремий вхід з галереї. Кліматичні умови передгір’я зумовили особливості форми даху. Дах хати високий чотирисхилий, в три рази вищий за видиму частину стін. З такого даху швидше сповзає сніг і стікає вода. Поряд із хатою знаходиться стара пасіка, в експозиції якої представлені двоярусна споруда («пчольник») та декілька зразків вуликів. Привертають увагу давні вулики «дуплянки», виготовлені із видовбаної з середини колоди. У нижній частині дуплянок нарощували дно з дощок та робили отвір для бджіл. Більш досконалими є рамкові вулики, що теж експонуються на подвір’ї садиби.

Садиба із села Бедевля Тячівського району Історична довідка Хата із села Бедевлі збудована у 1888 р. (дата вирізьблена на сволоку та одвірку) та знайомить з типовим житлом заможнього селянства. Перевезена в музей у 1969 р . Належала селянину В. В. Вайнагію . Хата тридільна: світлиця – сіни – житлова кімната. У сіни з галереї ведуть двері, з надписом на одвірку: «Хата побудована Тиводаром Іваном» та датою завершення будівництва – 25 березня 1888 р. На подвір’ї перед вікнами хати встановлено кіш, виплетений з лози, для просушування й зберігання качанів кукурудзи. Кіш вкритий чотирисхилим дашком, який при потребі можна знімати для засипання кукурудзяних качанів. У нижній частині коша наявний невеличкий прямокутний отвір для виймання качанів.

The following have the right to visit the museum for free: 1. Orphans and children deprived of parental care. Reason: Clause 11 of the Resolution of the CMU "On Improvement of Education, Education, Social Protection and Material Support of Orphans and Children Deprived of Parental Care" dated 04/05/1994 №226. The certificate gives the right to visit cinemas, exhibitions, and museums for free. 2. Children of preschool age. Basis: Part 2 of Art. 8 of the Law of Ukraine "On Culture" (children of preschool age, pupils, students, pensioners, and people with disabilities have the right to visit state and communal cultural institutions, extracurricular educational institutions in the field of culture on preferential terms provided for by law). Article 20 of the Law of Ukraine "On the Protection of Childhood" (to promote the social, spiritual, moral well-being, and all-round healthy development of the child, the state provides free access to national spiritual and historical values, achievements of world culture by providing the opportunity to use library funds, exhibition halls, museums, etc). Documents: birth certificate (children of preschool age - up to 6 years old) 3. Persons with disabilities of the I-II groups. Basis: Art. 34 of the Law of Ukraine "On the Basics of Social Protection of Persons with Disabilities in Ukraine" dated March 21, 1991, № 875-XII (local executive authorities are obliged to provide people with disabilities with the necessary conditions for free access and use of cultural and entertainment facilities and sports facilities, for physical education and sports. People with disabilities use the listed services free of charge or on preferential terms by the decisions of local governments with the participation of public organizations of people with disabilities). Documents: pension certificate and/or MSEK certificate. 4. Veterans of the Second World War, Combat veterans, families of fallen servicemen. Basis: Article 3 of the Agreement on mutual recognition of benefits and guarantees for participants and persons with disabilities of the Second World War, participants in combat on the territory of other states, and families of fallen servicemen dated April 15, 1994; ratified by Ukraine on April 26, 1996 (these categories of persons have the right to receive benefits when visiting cultural and educational institutions by the procedure provided by the host Party). Family members of deceased servicemen include parents, children, and spouses of the deceased. Documents: certificate of a participant in hostilities; a document confirming belonging to the family members of a deceased serviceman (retirement certificate, certificates, etc.). 5. Employees of museums and nature reserves, members of the International Council of Museums (ICOM). Basis: Art. 25, 28 of the Law of Ukraine "On Museums and Museum Affairs" dated June 29, 1995, №249 (museum employees have the right to free use of reference and information, library and archival databases of museums of Ukraine and to visit museum institutions). Documents: certificate of employee of the relevant institution, certificate of ICOM member. In addition, in the Municipal institution "Transcarpatian Museum of Folk Architecture and Life" of the Transcarpatian Regional Council every year the following Open Days are announced: - May 18 – International Day of Museums (admission is free for all categories of visitors). - June 1 – International Children's Day (free entry for children under 18). - September 1 – International Knowledge Day (free entry for school-aged children).

Scientific journals Scientific journal of Transcarpathian Museum of Folk Architecture and Life. Second issue Scientific journal of Transcarpathian Museum of Folk Architecture and Life. Third issue Scientific journal of Transcarpathian Museum of Folk Architecture and Life. Fourth issue Scientific journal of Transcarpathian Museum of Folk Architecture and Life. Fifth issue Scientific journal of Transcarpathian Museum of F olk A rchitecture and L ife. Sixth issue Scientific journal of Transcarpathian Museum of Folk Architecture and Life. Seventh issue Scientific journal of Transcarpathian Museum of F olk A rchitecture and L ife. Eighth issue

Майстерня писанкарства Курс з писанкування, який включає як теоретичні основи, так і цикл практичних занять з виготовлення писанок різних етнографічних районів Закарпаття. Куратори Кураторка та майстри писанкарства, які навчають усім секретам мистецтва: Вікторія Симкович , кураторка проєкту, майстриня, завідувачка відділу експозиції та науково-дослідної роботи Закарпатського музею народної архітектури та побуту; Людмила Губаль , голова Закарпатського обласного осередку Національної спілки майстрів народного мистецтва України, заслужена майстриня народної творчості України, членкиня Національної спілки майстрів народного мистецтва України; Роман Пилип, кандидат мистецтвознавства, завідувач кафедри декоративно-прикладного мистецтва Закарпатської академії мистецтв. 1/1 Структура Увесь курс включає в себе 5 занять: вступне заняття – ознайомлення із техніками писанкарства, особливостями роботи та матеріалами; особливості виготовлення бойківської писанки; специфіка виготовлення лемківської писанки; традиційна писанка долинян (мальованка) та особливості її орнаментальних мотивів; технологія та орнаментика виготовлення гуцульської писанки. 1/4