Репрезентує один із поширених варіантів забудови двору в Ужанській долині та побут селянина-землероба. Будівля зведена наприкінці ХVІІІ ст. У музей перевезена в 1969 р. Належала селянину Ю. М. Мігалю. Хата напівкурна. Побудована з монументальних букових плах, скріплених у кутах в простий «замок». Споруда складається з трьох приміщень: кімнати, сіней і комори. 

 

У житловій кімнаті традиційне облаштування. Біля печі створювалася кухонна частина, де господиня готувала страви для сімʼї, корм для худоби, випікала хліб. Серед меблів найважливіше місце належало столу. Кут, де стояв стіл вважався найпочеснішим, за нього саджали почесних гостей, тут збиралась під час свят уся родина. Під фасадної і торцевою стінами встановлені довгі тесані лави, на яких спали члени сімʼї, сидячи біля вікна, займались різноманітними господарськими роботами (ремонтували взуття, вишивали, пряли).  

На подвір’ї садиби розміщено хлів і стодолу під одним спільним дахом, дерев’яний курник на високих ніжках та колодязь-журавель.