Одним із найколоритніших взірців народного будівництва гуцулів є садиба-гражда – комплекс житлових та господарських будівель, що утворює єдину архітектурно-конструктивну, замкнуту по периметру споруду, що нагадує фортецю. Спорудження замкнутих комплексів, крім господарських потреб, виконувало й оборонні функції: захист мешканців від небезпеки, домашніх тварин від диких звірів, а в пору затяжної зими – від вітру та снігу.

Будівлі розташовані у два ряди. Перший ряд складає тридільне житло з прибудованими до нього з обох боків коморами, а із заднього фасаду – кошарами-притулами для овець. Другий ряд становлять господарські будівлі – хлів («шталов»), дворова комора («кліть»), за якою знаходиться дровітня («дроварня»).