Хата із селища Ясіня – взірець житлового будівництва і побутової культури гуцула-бідняка, є найдавнішою в експозиції музею (побудована в середині ХVІІІ ст.). Її двічі переносили з одного місця на інше, про що свідчать дати 1814 і 1865 рр., вирізьблені на зрубі фасадної  стіни між вікнами. У 20-40 рр. ХХ ст. загальний зовнішній вигляд дому був дещо змінений: реконструйовано піч, прорубано вікно в коморі, а вікна у кімнатах збільшені у розмірах. У музей будинок перевезений і встановлений в 1973 р., де і знайшов своє останнє і постійне пристанище. Споруда закуплена від Василини Погуляк.
 

Хата за площею одна з найменших у музеї, але своїм зовнішнім виглядом справляє враження надійної, міцної оселі, яка прослужила не одному поколінню людей. Стіни хати зведені зрубною технікою з чотирьох масивних ясенових напівколод, що в діаметрі сягають 50-60 см. У плані будівля тридільна (хата-сіни-комора), напівкурна з виведенням диму у сіни через чотиригранну трубу, сплетену з пруття і обмазану глиною.