Садиба із села Гусний є взірцем однорядового типу забудови двору, в якому житло і господарські приміщення розміщені в один ряд по прямій осі та об’єднані одним спільним дахом. Побудована хата в першій половини ХІХ ст. У музей перевезена в 1967 р. Належала вона М. І. Свердловичу.

​

Спорудження та розташування таких будівель було викликано географічними та природно-кліматичними умовами. Така садиба, що дістала назву «довга хижа» представляє ранню форму забудови, поширену на Закарпатті, зокрема на бойківсько-лемківському пограниччі.

Хата є довгою (19 м) прямокутною будівлею, під спільним дахом якої розміщені: сіни – кімната – комора – стодола («пелевня») – хлів («стайня»). Землеробсько-тваринницький напрям господарства зумовлював необхідність відповідних господарських приміщень, характер і кількість яких безпосередньо залежали від соціально-економічного стану селян.